00:00
02:26
В передчутті розлуки холодно мені
Знай, що не забуду твого імені!
Мені...
Твого імені!
В передчутті розлуки холодно мені
Знай, що не забуду твого імені!
Мені...
Твого імені!
Осінній вітер
Зриває пелюстки польових квітів
Нагадуючи, що немає в цьому світі
Вічного нічого
І не завжди ми обираємо свою дорогу
Та на цьому божевільному, непередбачуваному шляху
Серед привидів-людей, я ще не зустрічав таку
Твоє світло вже веде мене подібно маяку
В ті невідомі місця
Де ще ніколи не був
Ти сяєш, коли нема світла
Серед бетону моя квітка
І сховаю тебе стиха
Моя непрочитана книга
Ти сяєш, коли нема світла
Серед бетону моя квітка
І сховаю тебе стиха
Моя непрочитана книга
В передчутті розлуки холодно мені
Знай, що не забуду твого імені!
Мені...
Твого імені!
В передчутті розлуки холодно мені
Знай, що не забуду твого імені!
Мені...
Твого імені!